Три сестри

обрізка яблуніОсвоєння цілини, облагороджування землі – справа цікава і різнопланова. Можна накрити плівкою, можна просто постійно зносити харчові відходи, а можна садити невибагливі культури, а вже потім обробити для постійних посадок.

Саме третій спосіб я взяла собі на озброєння сьогодні. Маю непогану місцинку, в центрі якої росте чудова яблунька. Ми її цікаво обрізали навесні за порадою Феодора, суттєво понизили крону, тепер вона має форму чаші (на верхньому фото). Мені дуже подобається! Так от навколо неї пустує місце, і я вирішила посадити там…

У літературі по органічному землеробству я зустрічала розповідь, як давні племена господарювали. Вони не копали землю, а робили тичкою дірки в землі і кидали туди насіння. І тоді ж знали вони ще один секрет: які рослини гарно між собою взаємодіють. Спостереженнями виявили ідеальну трійку сестер: квасолю, кукурудзу і гарбуз. Кукурудза забезпечувала висоту, по якій плелась квасоля, а гарбуз встеляв собою все внизу, забезпечуючи вологу і непрохідність для зілля; квасоля насичувала грунт азотом. І раз вони усі з різних ботанічних сімейств, то один для одного не є конкурентами у поживних речовинах. Ну не ідеально хіба?

На скошеній ділянці (навіть не прибирала нічого, он кульбабки біліють на фото) поробила такі кола, просто плоскорізом зняла дерен і розпушила трохи.

освоєння цілини

Потім покидала насінинки квасолі, кукурудзи і гарбуза, прикрила землею і полила. Так як у мене ще є солома з минулого року, то обклала нею навколишній простір, вийшли такі гніздечка.

освоєння цілини

Але це не обов’язково.

І все, чекатиму врожаю.

P.S.: подумала-подумала і ще 4-го брата туди додала – соняха. Ніби не повинен заважати, а краси додасть.

-------------------------

Освоение целины, облагораживание земли - дело интересное и разноплановое. Можно накрыть пленкой, можно просто постоянно сносить пищевые отходы, а можно сажать неприхотливые культуры, а уже потом обработать для постоянных посадок.

Именно третий способ я взяла себе на вооружение сегодня. Имеется неплохое местечко, в центре которого растет замечательная яблонька. Мы ее интересно обрезали весной по совету Феодора, существенно снизили крону, теперь она имеет форму чаши (на верхнем фото). Мне очень нравится! Так вот вокруг нее пустует место, и я решила посадить там ...

В литературе по органическому земледелию я встречала рассказ, как старые племена хозяйничали. Они не копали землю, а делали шестом дыркы в земле и бросали туда семена. И тогда же знали еще один секрет: какие растения хорошо между собой взаимодействуют. Наблюдениям обнаружили идеальную тройку сестер: фасоль, кукурузу и тыкву. Кукуруза обеспечивала высоту, по которой плелась фасоль, а тыква устилала собой все внизу, обеспечивая влагу и непроходимость для сорняков; фасоль удобряла землю азотом. И раз они все из разных ботанических семейств, то друг для друга не являются конкурентами в питательных веществах. Ну не идеально ли?

На скошенной области (даже не убирала ничего, вон одуванчики белеют на фото) сделала такие круги, просто плоскорезом сняла дерн и распушила немного.

Затем покидала семечки фасоли, кукурузы и тыквы, прикрыла землей и полила. Так как у меня еще есть солома с прошлого года, то обложила ею окружающее пространство, вышли такие гнездышка. Но это не обязательно.

И все, буду ждать урожая.

PS: подумала-подумала и еще 4-го брата туда добавила - подсолнечника. Вроде бы не должен мешать, а красоты добавит.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *