Святкування 9-річчя

День народженняДев’ять років – то вже такий вік, що треба добре подумати, чим захопити дітей. Я щороку щось придумую, коли цілий сценарій, коли просто окремі розваги, от як підмінюють мене, бо зазвичай не люблю готувати, а тут і меню, і забави, а настрій при цьому такий піднесений! Отако два рази в рік я не я, готую свято завзято.

Цьогоріч надумалося похімічити. Син виготовив запрошення, я почитала брошурку з набору «юний хімік», а також погуглила різні досліди, вибрали ті, що можна зробити швидко і ефектно. Ще варто зауважити, що здійснювався весь сценарій з купою форс-мажорів, як то різний прихід гостей (одні приходили вчасно, інші санкціоновано пізніше, а ще дехто йшов додому раніше, тому треба було програму поміняти так, щоб почати пізніше і закінчити раніше, аби всі побачили все), нюанси зі здоров’ям, прорвана труба у мами в квартирі і пошук того, хто може допомогти, паралельно виникаючі термінові справи, які чомусь навалилися в суботу… Жваво  так було, чесно скажу.

Так от, наші досліди. Відразу порада: перед демонстрацією треба добряче підготуватися, як перед лекцією, варто озвучувати те, що відбувається, вставляти якісь факти, залучати до роботи дітей. А оця нестача часу багато змазала, мені прямо хочеться відмотати і відкоригувати наші дії. Дітки трапилися нам цікаві, там було з чим працювати насправді!

День народження

Робили досліди з цукром. Плавили його на льодяники (недоплавили, нажаль, свічка занадто слабка для цього, було б добре над газовою плитою це зробити, але з меншою кількістю дітей, а у нас їх було восьмеро), підпалювали (знаємо  тепер секрет, як добитися саме горіння цукру, такий симпатичний спецефект був). Потім мордували сире яйце, крапали на шкаралупку кислоту, добиваючись дірки, потім були різні маніпуляції з білком (не дуже вдалі, але діти гарно жартували, гумор рятував ситуацію), якісь дії з розчинами (отут не задоволена інструкцією, бо вислів «розчин мідного купоросу» вводив мене в ступор: де дози, пропорції? Не варто, на мою думку, отак на перших порах без точних чисел, то якось неповажно).

Насамкінець були два найвдаліші досліди в плані видовища. Перший – то вулкан, читайте докладний опис. А другим була знаменита фараонова змія (так само слово активне, під ним опис). Підозрюю, що повторювати ми їх будемо не один раз.

День народження

Ще розважальним пунктом свята була новинка для нас – піньята. Я її робила ночами, в таємниці від дітей. Били її довгувато, самі діти вже жартували, що то їм заняття до ночі буде, щоб дорослим не заважали. Але таки перемогли те волохате диво, розібрали начинку. Виглядала піньята яскраво і на дітей враження справила, уже я маю замовлення на наступне свято.

Ну, далі я погодувала напрацьованих гостей і відпустила у вільні ігри. А у нас їх є, і досить хороші, так що занять було вдосталь. Під кінець вечора лишилися самі стійкі, грали в мафію, реготали, а я дивувалася, що то наші діти, а не ми самі, які також якихось 20 років тому грали в мафію…

Синові свято дуже сподобалося, перед сном ще довго обговорювали різні моменти, планували щось. А уві сні він сміявся вголос, такий бальзам на материнську душу, що пішла собі несанкціонований кусень торта з’їла о десятій вечора, бо заслужила.

--------------------------------

Девять лет - это уже такой возраст, что надо хорошо подумать, чем увлечь детей. Я каждый год что-то придумываю, когда целый сценарий, когда просто отдельные развлечения, вот как подменяют меня, потому что обычно не люблю готовить, а тут и меню, и забавы, а настроение при этом такое приподнятое! Вот так два раза в год я не я, готовлю праздник вдохновенно.

В этом году вздумалось похимичить. Сын сделал приглашение, я почитала брошюрку из набора «юный химик», а также погуглила различные опыты, выбрала те, что можно сделать быстро и эффектно. Еще стоит заметить, что осуществлялся весь сценарий с кучей форс-мажоров, как разный приход гостей (одни приходили вовремя, другие санкционировано позже, а еще некоторые шли домой раньше, поэтому надо было программу поменять так, чтобы начать позже и закончить раньше, чтобы все увидели все), нюансы со здоровьем, прорвана труба у мамы в квартире и поиск того, кто может помочь, параллельно возникающие срочные дела, которые почему-то навалились в субботу ... Живенько так было, честно скажу.

Так вот, наши опыты. Сразу совет: перед демонстрацией надо хорошенько подготовиться, как перед лекцией, стоит озвучивать то, что происходит, вставлять какие-то факты, привлекать к работе детей. А эта нехватка времени много смазала, мне прямо хочется отмотать и откорректировать наши действия. Детки попались нам интересные, там было с чем работать на самом деле!

Делали опыты с сахаром. Плавили его на леденцы (недоплавили, к сожалению, свеча слишком слаба для этого, было бы хорошо над газовой плитой это сделать, но с меньшим количеством детей, а у нас их было восемь), поджигали (знаем теперь секрет, как добиться именно горения сахара, такой симпатичный спецэффект был). Затем мучили сырое яйцо, капали на скорлупу кислоту, добиваясь дырки. Потом были разные манипуляции с белком (не очень удачные, но дети хорошо шутили, юмор спасал ситуацию), какие-то действия с растворами (тут не довольна инструкцией, потому выражение «раствор медного купороса »вводил меня в ступор: где дозы, пропорции? Не стоит, по-моему, так на первых порах без точных цифр, это как-то неуважительно).

Под конец были два удачных опыта в плане зрелища. Первый - это вулкан, читайте описание. А вторым был знаменитая фараонова змея (слово так же активно, под ним описание). Подозреваю, что повторять мы их будем не один раз.

Еще развлекательным пунктом праздника была новинка для нас – пиньята. Я ее делала по ночам, в тайне от детей. Били ее долговато, сами дети уже шутили, что это им занятие до ночи будет, чтобы взрослым не мешали. Но все-таки победили то мохнатое чудо, разобрали начинку. Выглядела пиньята ярко и на детей впечатление произвела, уже я заказ на следующий празник получила.

Ну, дальше я покормила натрудившихся гостей и отпустила в свободные игры. А у нас их есть, и довольно хорошие, так что занятий было достаточно. Под конец вечера остались самые стойкие, играли в мафию, хохотали, а я удивлялась, что это наши дети, а не мы сами, которые также каких-то 20 лет назад играли в мафию ...

Сыну праздник очень понравилось, перед сном еще долго обсуждали различные моменты, планировали что-то. А во сне он смеялся вслух, такой бальзам на материнскую душу, что ушла несанкционированный кусок торта съела в десять вечера, потому что заслужила.

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *