Сценарій Дня народження на тему дерев

Іноді тема приходить сама, причому вже потім розумієш, як все зійшлося ідеально.

Катруся дуже любить дерева. Аж занадто, бо дуже плаче за вандально постриженими, яких у нас зараз півміста. Тому япочала складати сценарій святкування її Дня народження з забав, які пов’язані з деревами.

Так як основним подарунком була заплан ована ширма для лялькового театру, то логічно було б зіграти першу виставу. Я вже була готова її придумати, але чудо! Гугл дав мені цікаву казку Катерини Єгорушкіної про дерево щастя дівчинки Софійки, яку я успішно замінила на Катрусю. А ще, як заправська сценографістка, набрала текст у ворді, слухаючи читання тої казки, бо її не було у текстовому варіанті. Пам’ятаючи враження від театру тіней в Лебедівці, наша вистава мала бути саме такою. Зробила фігурки з гофрокартону (дуже важко вирізати, не повторюйте мій подвиг), прикинувши кількість персонажів і запрошених гостей. Не проблема була трішки збільшити їх, додавши котика, наприклад, чи зробивши окремо мале дерево і велике, щоб було задіяно двоє людей.

Коли діти прийшли (а було їх разом аж 10 чоловік), познайомились традиційною грою (описана колись отут), пострибали під англійські слова… І взялися за розбір ролей. По задумці старший брат мав виразно читати текст, а діти – рухати персонажі казки. Всім вистачило фігурок. Катрусі діти пропонували головну роль - власне дівчинки Катрусі, але вона вибрала котика))). Зробили репетицію, приготувалися до зйомок. Тут несподівано актор «кізонька» сказав, що він більше не хоче це робити)))). Довелося пояснити виключну важливість кози в казці. Ось що у нас вийшло:

Наступна розвага – визначення, хто є хто по гороскопу друїдів. Розібрались, подивились в інтернеті, як чиє дерево виглядає, і взялися малювати.

Наступним був квест з вінегретом різних завдань, як то порахувати букви свого імені, додати всі числа всіх імен, найти сторінку в книзі (про дерева, ясна річ)… І математика була, і побудова речень, і пантоміма… А приз – іменні плоди з казкового дерева! Які дуже талановито, та що там  -ідеально! – зробила Люба. Досі настрій піднімається, як згадую той скарб.

На завершення свята був торт, який у мене ненароком виявився схожим на пеньочок. Слово честі – він сам, я не планувала цього! Просто лишалась шоколадна помадка, і я помалювала нею боки. Сміхота.

====================

Иногда тема приходит сама, причем уже потом понимаешь, как все сошлось идеально.

Катя очень любит деревья. Слишком, потому что очень плачет за вандально постриженными, которых у нас сейчас полгорода. Поэтому я начала составлять сценарий празднования ее Дня рождения с забав, связанных с деревьями.

Так как основным подарком была по плану ширма для кукольного театра, то логично было бы сыграть первый спектакль. Я уже была готова его придумать, но чудо! Гугл дал мне интересную сказку Екатерины Егорушкиной о дереве счастья девочки Софии, которую я успешно заменила на Катю. А еще, как заправская стенографистка, набрала текст в Ворде, слушая чтение этой сказки, потому что ее не было в текстовом варианте. Помня впечатление от театра теней в Лебедевке, наш спектакль должен был быть именно такой. Сделала фигурки из гофрокартона (очень трудно вырезать, не повторяйте мой подвиг), прикинув количество персонажей и приглашенных гостей. Не проблема была немного увеличить их, добавив котика, например, сделав отдельно маленькое дерево и большое, чтобы было задействовано два человека.

Когда дети пришли (а было их вместе 10 человек), познакомились традиционной игрой (описана когда-то тут), попрыгали под английские слова ... И взялись за разбор ролей. По задумке старший брат должен был выразительно читать текст, а дети - двигать персонажи сказки. Всем хватило фигурок. Кате дети предлагали главную роль - собственно девочки Кати, но она выбрала котика))). Сделали репетицию, приготовились к съемкам. Здесь неожиданно актер «козочка» сказал, что он больше не хочет это делать)))). Пришлось объяснить исключительную важность козы в сказке. Вот что у нас получилось.

Следующее развлечение - определение, кто есть кто по гороскопу друидов. Разобрались, посмотрели в интернете, как чье дерево выглядит, и взялись рисовать.

Дальше был квест с винегретом различных задач, как то посчитать буквы своего имени, добавить все числа всех имен, найти страницу в книге (о деревьях, конечно) ... И математика была, и построение предложений, и пантомима ... А приз - именные плоды со сказочного дерева! Которые очень талантливо, да что там - идеально! - сделала Люба. До сих пор настроение поднимается, как вспоминаю этот клад.

В завершение праздника был торт, который случайно оказался похожим на пенек. Честное слово - он сам, я не планировала этого! Просто оставалась шоколадная помадка, и я покрасила ею бока. Умора.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *