Шовковиця з живця

Перепало мені тут, як хом’якові, жменя шикарних живців білої шовковиці. Господар ще й поділився методом вкорінення, який має два варіанти, і я як експериментатор вирішила перевірити їх обидва.

Половину живців загорнула в вологу тканину і мішечок, сховала в холодильник. А іншу підготувала згідно інструкції, бо якраз 2 квітня був сприятливий день для вкорінення.

Знизу під найнижчою брунькою зробила свіжий зріз секатором і «осліпила» цю і наступну бруньки, тобто просто видалила їх.

По довжині живця біля видалених бруньок зробила пошкодження пилкою, звідти чекатиму калюс і згодом корені.

На добу поставила підготовані живці в воду з укорінювачем.

Далі влаштувала їх в пеленку і сфагнум подібно до ялівців.

Загорнула в темний мішок низ і верх і поклала низом в тепло, тобто до батареї, а верх – на холодне підвіконня. Так пакунок лежатиме днів 10, далі – перевірка.

За 2 тижні заглянула в пакет, нажаль, не було і натяку на корене-утворення. Зате гілки всерйоз зібралися цвісти! Прийшлося зробити для них імпровізовану грядку, повтикати туди і поливати.

Ту частину живців, які лишалися в холодильнику, дістала через місяць. Їм була приготована доля вкорінюватись на вулиці, в підземному парничку. Попрактикувалась в викопуванні землянок. Важко. Потикала туди живці, накрила старим вікном, ходжу поливаю.

Літо. Домашня частина живців загинула. В парничку три штуки випустили листя.

Кінець літа. Всі живці загинули.

Висновок: я взагалі була здивована, що це дерево живцюється. Може, спробую на наступний рік ще…

 

 

 

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *