Що буває після зливи

Так кидається в очі, що неможливо не похвастатись)))) і не посумувати.

Взагалі у нас дощі – як пороблено, майже нема їх. От в місті йде, в селищі, в сусідньому селі. А в нас засуха вже два роки. Добре там, де нас нема)))).

Згадалось, відволічуся: якби було чергування полів з лісосмугами, то б не було посух і ураганів! На днях зустріла гарне фото того, як це має виглядати, стягнула з фб у Андрія Бобровицького, надіюся, він не буде проти зайвої популяризації такого мудрого явища:

А сьогодні дивина, в нас гроза, злива стіною, а в окрузі нема. Ну, мусило ж і нам поталанити, аби ж ще частіше… І от як виглядає поле у сусідів і у нас (відстань між ділянками на фото 30 м):

Розповідати – чому? Сусіди завжди орють землю, перевертають її, перемішуючи грунтових жителів (анаеробні міняються місцями з аеробними і гинуть), розрушують капілярчики ходів всередині (від мишок, хробачків, корінчиків), структуру грунту руйнують. Тому там калюжа стоїть. А моє оно заросло)))) (це доріжки, які ми не чіпаємо, лише косимо; грядки обробляємо плоскорізом, лопати там не буває взагалі), всмоктало водичку аж бігом.

Так, у мене на грядках ручна праця, а в людей поле он яке велике, де там тим плоскорізом справитись. Але є розумні знаряддя і для тракторів, в Україні люди обробляють гектари без проблем, найяскравіший приклад – пан Антонець. Так що все реально, аби хотіти, а не кивати на «за діда-прадіда так робили».

А, на першому фото – то просто гарні доріжки показую))), знято в інший день.

========================

Так бросается в глаза, что невозможно не похвастаться)))) и не погрустить.

Вообще у нас дожди - как заговор, почти их нет. Вот в городе идет, в поселке, в соседнем селе. А у нас засуха уже два года. Хорошо там, где нас нет)))).

Вспомнилось, отвлекусь: если бы было чередование полей с лесополосами, то не было бы засухи и ураганов! На днях встретила хорошее фото того, как это должно выглядеть, стянула с фб у Андрея Бобровицкого.

А сегодня редкость, у нас гроза, ливень стеной, а в округе нету. Ну, должно же было и нам повезти, еще б чаще ... И вот как выглядит поле у ​​соседей и у нас (расстояние между участками на фото 30 м):

Рассказывать - почему? Соседи всегда пашут землю, переворачивают ее, перемешивая грунтовых жителей (анаэробные меняются местами с аэробными и погибают), разрушают капилярчики ходов внутри (от мышек, червей, корней), структуру почвы разрушают. Поэтому там лужа стоит. А мое вон заросло)))) (это дорожки, которые мы не трогаем, только косим; грядки обрабатываем плоскорезом, лопаты там не бывает вообще), впитало водичку аж бегом.

Да, у меня на грядках ручной труд, а у людей поле вон какое большое, где там тем плоскорезом справиться. Но есть умные орудия и для тракторов, в Украине люди обрабатывают гектары без проблем, самый яркий пример - пан Антонец. Так что все реально, главное хотеть, а не кивать на « за деда-прадеда так делали».

А, на первом фото - просто красивые дорожки показываю))), снято в другой день.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *