Разом переможемо!

НововолинськТак називалась святково-патріотична акція, яка пройшла у нашому місті. Повний і гарний репортаж буде на міських порталах, а в мене – просто моє бачення через сімейну призму.

Хотіли нарядитися в вишиванки, але було так доволі прохолодно, верхній одяг мусили надягти (віночок я таки почепила). Десь так само думали і інші люди, бо не були дуже яскравими, чомусь відмітила це.

Серед організаторів і волонтерів – наші знайомі, знаю їх з гарної сторони. А, у нас ще тут цікава політика міської влади: вони не підтримують таких акцій, хіба що роблять свою окрему один разочок. Дивні якісь люди… Я навіть запитала, коли ж то у нас вибори: а ще півроку чекати.

Вдалося постріляти зі спортивної зброї, не знаю, чи в мішень, але в мішок, на якому була мішень, я попала 2 рази з 3-х. Нововолинці, а є у нас щось таке, де можна повчитися постріляти? Пейнтбол не пропонувати. Я б навіть романтично з лука хотіла б, роздражнила тут подруга недавно.

Пройшлися по яткам з сувенірами, взяли участь в лотореї – в підсумку у доньки жменя перстнів нових. Ще вона купила собі шикарні резинки-банти в національних кольорах, завтра в школу піде з ними. Солодощів не купували, але гарні вони були, так.

Нововолинськ

Поряд був парк розваг, там у нас різні каруселі дуже старенькі, вирішили покататися. Відмітили, крім віку техніки, ще й сумний менталітет персоналу: як мінімум двоє чоловіків, які обслуговували каруселі, бігали «обідати» в якусь кімнатку. Ми чекали в черзі на «човники», читали інструкції, там написано, що час катання – 5 хв. Насправді всі гойдалися, поки не набридло, і самі зупинялися, заходили інші люди… Так що фактично ми наші квитки могли використати ще на якийсь вид гойдалок, якби совість дозволила. А дядьки були дуже зайняті, самі розумієте. І заробіток парку страждає, і техніка безпеки поряд не валялася.

Був і концерт на літній естраді. Спочатку дітки співали, потім дорослі колективи. Ми трошки початку захопили, так що особливо нема чого сказати. Ну хіба що чули з улюбленого «Україна – це я» Тіни Кароль і «Моя країна» Скрябіна. Діти мої тексти знають, підспівували.

О, перетягування канату було. Прийшли такі міцні трактористи з Іванич (сусідній райцентр), великі і в висоту і в ширину, перемогли молодих хлопців заввиграшки. Потім прийшли наші солідніші хлопці, але переможцями залишилися таки іваничівці.

Нововолинськ

Далі ми пішли додому обідати і підготуватися до довгоочікуваного футбольного матчу фк «Волинь» vs збірної Нововолинськ-Іваничі. Син чекав дуже, тим більше що мав приїхати на гру вихованець його тренера Сергій Політило. Але по дорозі таке почалося! Вітер, ураган фактично. Було реально страшно бігти, щось літало, падало з дахів, ламалися великі гілки… Прибігли, вікна позакривали, сидимо, переживаємо за все, включаючи успіх акції, бо ж ціль – зібрати велику суму грошей, а як люди порозбігалися по домам?

Потім хлопці таки мужньо пішли на футбол, стихія трішки вщухла. Ах, так як фотокор у нашій сім’ї я, і я лишилася вдома, то не можу зараз похвалитися різними ракурсами брання автографів у футболістів. Син телефонував мені, розповідав, кого бачив, до кого підходив, а це були Міхель Бабатунде (з Нігерії) і Флорентін Матей (Румунія), фото є тільки з Матеєм.

Нововолинськ

А ще наш м’яч, подарований Св.Миколаєм у цьому році, прикрашений двома автографами. Аж шкода тепер грати ним.

Так ще як резюме: надіюся, що основна мета проведення акції досягнута. А ще хочеться помріяти, що міські гуляння будуть подібні на цю, де є розваги, спорт, сувеніри, смаколики, а не столи виїзних буфетів з алкоголем і потім купа сміття і п’яні рагулі по всьому місту, що заставляло мене просто виїжджати кудись на День шахтаря, День міста чи День Незалежності. По розкладу святкування мало закінчитися по вісімнадцятій – цікаво, чи так і було? Бо то гарна думка: погуляли і додому непізно повернулися.

Нова країна – то нова країна, я так вважаю. Звиняйте, якщо пафосно, бо щось так найшло.

----------------------

Так называлась празднично-патриотическая акция, которая прошла в нашем городе. Полный и хороший репортаж будет на городских порталах, а у меня - просто мое видение через семейную призму.

Хотели нарядиться в вышиванки, но было таки довольно прохладно, верхнюю одежду пришлось надеть (и веночек я таки надела). Примерно так же думали и другие люди, потому что не были очень яркими, как-то вот отметила это.

Среди организаторов и волонтеров - наши знакомые, знаю их с хорошей стороны. А, у нас еще здесь интересная политика городских властей: они не поддерживают таких акций, только делают свою отдельную один разочек. Странные какие-то люди ... Я даже спросила, когда же у нас выборы: а еще полгода ждать.

Удалось пострелять из спортивного оружия, не знаю, в мишень ли, но в мешок, на котором мишень, я попала 2 раза с 3-х. Нововолынцы, а у нас есть что-то такое, где можно поучиться стрелять? Пейнтбол не предлагать. Я даже романтично из лука хотела бы, раздразнила здесь подруга недавно.

Прошлись по ларькам с сувенирами, приняли участие в лоторее - в итоге у дочери горсть колец новых. Еще она купила себе шикарные резинки-банты в национальных цветах, завтра в школу пойдет с ними. Сладостей не покупали, но красивые они были, да.

Рядом был парк развлечений, там у нас разные карусели очень старенькие, решили покататься. Отметили, кроме возраста техники, еще и печальный менталитет персонала: как минимум два человека, которые обслуживали карусели, бегали «обедать» в какую-то комнатку. Мы ждали в очереди на «лодочки», читали инструкции, там написано, что время катания - 5 мин. На самом деле все катались, пока не надоело, и сами останавливались, заходили другие люди ... Так что фактически мы наши билеты могли использовать еще на какой-то вид качелей, если бы совесть позволила. А дяди были очень заняты, сами понимаете. И заработок парка страдает, и техника безопасности рядом не валялась.

Был и концерт на летней эстраде. Сначала детки пели, потом взрослые коллективы. Мы немножко начала захватили, так что особо нечего сказать. Ну разве что слышали из любимого «Украина - это я» Тины Кароль и «Моя страна» Скрябина. Дети мои тексты знают, подпевали.

О, перетягивание каната было. Пришли такие крепкие трактористы с Иванич (райцентр соседний), большие и в высоту и в ширину, победили молодых ребят играючи. Потом пришли наши солидные ребята, но победителями остались таки иваничивци.

Далее мы пошли домой обедать и подготовиться к долгожданному футбольному матчу фк «Волынь» vs сборной Нововолынск-Иваничи. Сын ждал очень, тем более что должен был приехать на игру воспитанник его тренера Сергей Политыло. Но по дороге такое началось! Ветер, ураган фактически. Было реально страшно бежать, что-то летало, падало с крыш, ломались большие ветви ... Прибежали, окна закрыли, сидим, переживаем за все, включая успех акции, так как цель - собрать большую сумму денег, а как люди разбежались по домам?

Затем мужчины таки мужественно пошли на футбол, стихия немного утихла. Ах, так как фотокор в нашей семье я, и я осталась дома, то не могу сейчас похвастаться различными ракурсами взятия автографов у футболистов. Сын звонил мне, рассказывал, кого видел, к кому подходил, а это были Михель Бабатунде (из Нигерии) и Флорентин Матей (Румыния), фото есть только с Матеем.

А еще наш мяч, подаренный Св.Николаем в этом году, украшен двумя автографами. Даже жалко теперь играть им.

Ну и как резюме: надеюсь, что основная цель проведения акции достигнута. А еще хочется помечтать, что городские гуляния будут похожи на эти, где есть развлечения, спорт, сувениры, вкусности, а не столы выездных буфетов с алкоголем и потом куча мусора и пьяные рагули по всему городу, что заставляло меня просто выезжать куда-то на День шахтера, День города или День Независимости. По расписанию празднование должно закончиться после восемнадцати - интересно, так и было? Ибо хорошая мысль: погуляли и домой непоздно вернулись.

Новая страна - это новая страна, я так считаю. Извините, если пафосно, что-то так нашло.

One thought on “Разом переможемо!

  1. Яке ж щастя мати маленьких дітей! Я, свого часу, теж ніколи не пропускала подібних заходів. На щастя, мотиви їх проведення були інші.
    І мені сьогодні соромно, що байдуже віднеслась до такої події. А ви — молодці!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *