Піньята

піньятаГугл нам каже, що піньята – то мексиканська забава, сягаюча корінням до китайських ліхтариків і привезена в Європу… Заплутано все, ага))). Я дізналась про це диво завдяки форуму Комаровського, ось вирішила зробити на свято. То така куля з пап’є-маше, прикрашена кольоровим папером і начинена сувенірами і смаколиками. Робити її цікаво, особливо по ночам, бо ж сюрприз для дітей мав бути. Ще було дуже весело її намагатися сховати вдень))), пам’ятаючи, що вона волога і мусить висохнути до наступного етапу. Але все по порядку.

Що потрібно для виготовлення піньяти:

 

Повітряна кулька

Клей ПВА або клейстер (борошно і вода)

Старі газети

Гофрований папір

Мішура, серпантин, смішні записки, цукерки та інше неважке по масі

Виготовлення піньяти:

Надула кульку до бажаного розміру. Зварила клейстер (0,5 л води закип’ятила, окремо 3 ст.л.борошна розвела у воді і тонкою цівкою вливала в окроп, помішуючи. Якщо вийшов однорідний «кисіль» - то все вийшло, вимикати вогонь. Остудити). Вимочувала в ньому полоси з газет і наклеювала на кульку, саму кульку поставила у миску, використавши її як підставку для зручності. Один шар нанесла – дала висохнути. Спочатку сушила просто на повітрі, але потім згадала, що у мене є фен, вмикала його і клала набік поряд з кулькою, висихала вона буквально за півгодини. Ще чула про варіант – сушити в духовці.

Так зробила 4 шари паперу. В усіх джерелах попереджають не перестаратися з шарами, бо діти можуть не розбити піньяту. Для малих дітей рекомендують зменшити, для дорослих – збільшити. Мені число 4 здалося оптимальним, бо дуже важко повірити, що папір витримає удар. Витримав ще й як, тепер робитиму 3 шари))).

Окремим пунктом варто приділити увагу кріпленню. Перечитавши купу інформації я вирішила зробити петлі з міцної нитки, вклеївши її між газетами. Ідея невдала, порвалися петлі, в процесі розбивання двічі піньята падала, мусили нашвидкуруч прив’язувати іншими засобами. Наступний раз продумаю варіанти з дротом у вигляді вішака-«плечиків».

піньята

Коли все висохло, я пробила кульку, і вона цікаво здувалася і відклеювалася всередині з тріскаючим звуком. В руках у мене залишилася цікава газетна куля. Лишилося начинити і задекорувати її. Всередину я вклала львівську еко-карамель, домашній лукум, мішуру з хлопавки і дерев’яні легенькі прикраси на ялинку. Зовні піньяту обклеїла гофрованим кольоровим папером, нарізаючи його на «лапшу». На наступний раз є ще ідея з конусами-ріжками, спробую якось.

піньята

Піньята була внесена в дитячу і зустріта здивуванням і захопленням, сюрприз явно вдався! І сподобалася дітям далеко не тільки начинка, а власне саме її биття, ну треба ж було викинути кудись енергію тій дітлашні. Отже, раджу ввести такий елемент у сценарій свята.

------------------

Гугл нам говорит, что пиньята - это мексиканская забава, уходящая корнями к китайским фонарикам и привезённая в Европу ... Запутанно все, ага))). Я узнала об этом чуде благодаря форуму Комаровского, вот решила сделать на праздник. Это такой шар из папье-маше, украшеный цветной бумагой и начинённый сувенирами и сладостями. Делать ее интересно, особенно по ночам, так как сюрприз для детей должен быть. Еще было очень весело ее пытаться скрыть днем))), помня, что она влажная и должна высохнуть до следующего этапа. Но все по порядку.

Что нужно для изготовления пиньяты:

воздушный шарик

Клей ПВА или клейстер (мука и вода)

старые газеты

гофрированная бумага

Мишура, серпантин, смешные записки, конфеты и прочее лёгкое по массе

Изготовление пиньяты:

Надула шарик до желаемого размера. Сварила клейстер (0,5 л воды закипятить, отдельно 3 ст.л.муки развела в воде и тонкой струйкой вливала в кипяток, помешивая. Если получился однородный «кисель» - значит все получилось, выключать огонь. Остудить). Вымачивала в нем полосы из газет и наклеивала на шарик, сам шарик поставила в миску, использовав ее как подставку для удобства. Один слой нанесла - дала высохнуть. Сначала сушила просто на воздухе, но потом вспомнила, что у меня есть фен, включала его и клала в сторону рядом с шариком, высыхала она буквально за полчаса. Еще слышала о вариант - сушить в духовке.

Так сделала 4 слоя бумаги. Во всех источниках предупреждают не переусердствовать со слоями, потому что дети могут не разбить пиньяту. Для детей рекомендуют уменшить количество, для взрослых - увеличить. Мне число 4 показалось оптимальным, потому что очень трудно поверить, что бумага выдержит удар. Выдержала еще как, теперь буду делать 3 слоя))).

Отдельным пунктом стоит уделить внимание креплению. Перечитав кучу информации я решила сделать петли из прочной нити, вклеив ее между газетами. Идея неудачная, порвались петли, в процессе разбивания дважды пиньята падала, приходилось наскоро привязывать другими средствами. Следующий раз продумаю варианты с проволокой в виде вешалки-«плечиков».

Когда все высохло, я пробила шарик, и она интересно сдувался и отклеивался внутри с растрескивающимся звуком. В руках у меня осталась интересный газетный шар. Осталось начинить и задекорировать ее. Внутрь я вложила львовскую эко-карамель, домашний лукум, мишуру из хлопушки и деревянные легкие украшения на елку. Внешне пиньяту обклеила гофрированной цветной бумагой, нарезая её на «лапшу». На следующий раз есть еще идея с конусами-рожками, попробую как-то.

Пиньята была внесена в детскую и встречена удивлением и восторгом, сюрприз явно удался! И понравилась детям далеко не только начинка, а собственно именно ее битиё, ну надо же было выбросить куда-то энергию той детворе. Итак, рекомендую ввести такой элемент в сценарий праздника.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *