Нові знайомства

Сьогодні був гарний день. Готувала до зими свою ще слабеньку живу огорожу (треба якось про неї докладніше розповісти) з шипшини, мульчувала соломою, пересаджувала деякі рослинки, що вибилися з ряду. І мала цікаві знайомства.

Спочатку зустріла ящірку. Та яку! Велику, з візерунком, ще й без хвоста. Упіймала її у відерко, в яке збирала плоди шипшини, згадуючи попутно віршика Ліни Костенко, якого нещодавно син в школу вчив:

Шипшина  важко  віддає  плоди.

Вона  людей  хапає  за  рукава.

Вона  кричить:  -  Людино,  підожди!

О,  підожди,  людино,  будь  ласкава.

Не  всі,  не  всі,  хоч  ягідку  облиш!

Одна  пташина  так  мене  просила!

Я  ж  тут  для  всіх,  а  не  для  тебе  лиш.

І  просто  осінь  щоб  була  красива.

Гарно, правда? Але я про ящірку все ж. Отака вона:

Дітям принесла «крокодила», чудувалися дуже! Домовилися завтра в інтернеті спробувати пошукати її назву. Відпустили швидко, бо знали, що у неї важливі справи.

А пізніше викопала малятко вужа. Така крихітка! Оце на фото видно:

Його фотографій якісних нема, спішили, дуже хвилювалися, що матиме стреса, вклали и присипали землею і соломою, нехай спить.

У сина збулася мрія торкнутися справжньої змії, паралельно ще позгадували терміни рептилії, земноводні, плазуни…

А я не могла не згадати, недавно слухала запис про спалювання листя і трави, оце ж скільки таких красунчиків гине при цьому!..

-------------------------------------------------

Сегодня был хороший день. Готовила к зиме свою еще слабую живую изгородь (надо будет о ней подробнее рассказать) из шиповника, мульчировала соломой, пересаживала некоторые растеньица, выбившиеся из ряда. И произошли интересные знакомства.

Сначала встретила ящерицу. И какую! Большую, с узором, еще и без хвоста. Поймала ее в ведерко, в которое собирала плоды шиповника, вспоминая попутно стихотворения Лины Костенко, которое недавно сын в школу учил.

Детям принесла «крокодила», дивились очень! Договорились завтра в интернете попробовать поискать ее название. Отпустили быстро, зная, что у нее важные дела.

А позже выкопала малышка ужа. Такая кроха! На фото видно в сравнении. Его фотографий качественных нету, спешили, очень волновались, что будет стресс, вложили и присыпали землей и соломой, пусть спит.

У сына сбылась мечта коснуться настоящей змеи, параллельно еще поспоминали термины: рептилии, земноводные, пресмыкающиеся ...

А я не могла не вспомнить, недавно слушала запись о сжигании листьев и травы, это же сколько таких красавчиков погибает при этом! ..

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *