Момордика

Я таки її виростила! Роки два чи три намагалася, оце вийшло. В теплиці, правда, але думаю, що в затишному місці можна і без теплиці.

Насіння момордики купила по інтернету, посіяла на підвіконні. Відразу у торф’яний горщик, щоб не тривожити при пересадці. Проросли насінинки всі добре. Але вже після висадки на вулицю зупинилися в рості, так і досі маленькими кущиками лишилися, це вірний знак, що умови їм не підходять, вони чекали, бідолашки. Наш хутір просто серед поля, вітри, холодніше, ніж у людей в селі чи на дачах. (Вже 5-й рік стоїть питання про живу огорожу, стільки часу змарновано.) В підсумку пішла в ріст лише одна рослинка, та, що в теплиці. Досить тендітна вона, ажурна, листочки маленькі, схожі на кленові, багато вусиків, квіти невеличкі оранжеві. Зав’язей  було достатньо, але все одно на осінь маємо лише один плід, інші чомусь обсипалися.

Спочатку він був зелений, виявилося, що саме таким недостиглим його треба їсти, тоді він негіркий. Але ж хотілося побачити те чудо, яке обіцяють знавці, тому зривати не стали. І плід зробився оранжевим. А потім розкрився, показавши нам справді зерна гранатового кольору. Дуже вражаюче видовище!

Зерна виглядали соковито, хоча м’якоті там дуже мало, майже все всередині – то кісточка. Але все одно солодкий смак нам сподобався. А шкірка таки гірка, як і обіцяли. Зате, як люба гіркота, вона має антипаразитарні властивості.

Тепер на наступний рік маю з десяток насінин, спробуємо знову, раз вдалося. А то маю і негативний досвід з екзотами, ягідки якось вирощувала невдало. Зате в словниковому запасі маємо такі слова, як санберрі, сараха, момордика, лагенарія

І наостанок трошки сухої інформації, щоб знати всі титули і медалі)))):

Момордика - однорічна рослина. Ліана, сімейства гарбузових, з екзотичними помаранчевими плодами.

Плоди масою 200 - 500 г, довжиною 15 - 45 см, в яких знаходяться червоні солодкі ягоди (30-35 шт.) З великими насінням.

Рослина пластично до землі, любить помірний полив, південну або східну сторону. Може рости на дачі у відкритому грунті, на балконі, в кімнаті, на терасі, в теплиці.

Їстівними і лікувальними є всі частини момордики: плоди, ягоди в плодах, листя, стебла і коріння.

Плоди можна смажити, солити, маринувати, заливати сиропом, змішувати з цукром або медом, варити варення, настоювати у власному соку.

Листя є поживними джерелами кальцію, магнію, натрію, фосфору і заліза.

Плід і листя - великі джерела кремнію, калію, міді, цинку, селену, вітамінів А, В1, В2, В6, С, Е, F, вета-каротину, фолієвої, пантотенової і нікотинової кислот.

------------------------------------

Я всё же ее вырастила! Года два или три пыталась, вот получилось. В теплице, правда, но думаю, что в уютном месте можно и без теплицы.

Семена момордики купила по интернету, посеяла на подоконнике. Сразу в торфяной горшок, чтобы не тревожить при пересадке. Проросли семечки все хорошо. Но уже после высадки на улицу остановились в росте, так и до сих пор маленькими кустиками остались, это верный знак, что условия им не подходят, они ждали, бедняжки. Наш хутор просто среди поля, ветра, холоднее, чем у людей в деревне или на дачах. (Уже 5-й год стоит вопрос о живой изгороди, столько времени потеряно.) В итоге пошло в рост лишь одна растение, и то в теплице. Довольно хрупкая она, ажурная, листочки маленькие, похожие на кленовые, много усиков, цветы небольшие оранжевые. Завязей было достаточно, но все равно на осень есть только один плод, другие почему осыпались.

Сначала плод был зеленый, оказалось, что именно таким недозрелым его надо есть, тогда он негорький. Но хотелось увидеть то чудо, которое обещают знатоки, поэтому срывать не стали. И плод стал оранжевым. А потом раскрылся, показав нам действительно зерна гранатового цвета. Очень впечатляющее зрелище!

Зерна выглядели сочно, хотя мякоти там очень мало, почти все внутри - это косточка. Но все равно сладкий вкус нам понравился. А кожура горькая, как и обещали. Зато, как любая горечь, она имеет антипаразитарные свойства.

Теперь на следующий год у меня с десяток семян, попробуем снова, раз удалось. А то есть и негативный опыт с экзотами, ягодки вот выращивала неудачно. Зато в словарном запасе есть такие слова, как санберри, сараха, момордика, лагенария ...

И напоследок немного сухой информации, чтобы знать все титулы и медали)))):

Момордика - однолетнее растение. Лиана, семейства  тыквенных, с экзотическими оранжевыми плодами.

Плоды массой 200 - 500 г, длиной 15 - 45 см, в которых находятся красные сладкие ягоды (30-35 шт.) с крупными семенами.

Растение пластично к земле, любит умеренный полив, южную или восточную сторону. Может расти на даче в открытом грунте, на балконе, в комнате, на террасе, в теплице.

Съедобными и лечебными являются все части момордики: плоды, ягоды в плодах, листья, стебли и корни.

Плоды можно жарить, солить, мариновать, заливать сиропом, смешивать с сахаром или медом, варить варенье, настаивать в собственном соку.

Листья являются питательными источниками кальция, магния, натрия, фосфора и железа.

Плод и листья - большие источники кремния, калия, меди, цинка, селена, витаминов А, В1, В2, В6, С, Е, F, вета-каротина, фолиевой, пантотеновой и никотиновой кислот.

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *