Мишка і Хижка

коти в селіХто не в курсі – то наші коти так звуться))))). Отут початок історії, походження імені Хижка там є, а Мишка – бо сіренька і дрібненька, вона і досі мініатюрніша і дуже боязка. А продовження в тому, що ніхто їх не захотів, і моя мама на зиму взяла до себе. За зиму вони так помінялися! Відгодувалися разів у 5-6. Щодня ми слухали смішні історії, рвалися їхати відвідувати бабусю частіше))). Коти пречудові, до лотків привчились, їдять все, вазони майже не нищать (коли літають по стінах – то можуть перекинути), кігті точать об пень, який ми взяли з хутора, це взагалі треба бачити, кішки давно вищі пня, але точать тільки там, на дивани не претендують.

кіт

кіт

кіт

кіт

кіт

З приходом весни ми стали вивозити Мишку і Хижку на хутір, щоб згадали все. Ха, ці котиська відмовлялися згадувати, всім своїм видом показуючи, що вони кімнатні, декоративні, і зараз втратять свідомість від простору. На якийсь третій раз стали робити вилазки зі сховку в дровах, тулилися до нас (ми обробляємо грядки, сіємо городину). Ну не дивачки? Вибору у них нема, скоро переїдемо на літо, у них буд своя гарна будка і величезний світ.

А, і головне: ніхто вже їх нікому не віддасть!
-------------
Кто не в курсе - это наших котов так зовут))))). Тут начало истории, происхождения имени Хижки там есть, а Мышка – потому что серенькая и мелкая, она до сих пор миниатюрнее и очень робкая. А продолжение в том, что никто их не захотел, и моя мама на зиму взяла к себе. За зиму они так изменились! Откормились раз в 5-6. Ежедневно мы слушали смешные истории, рвались ехать проведывать бабушку чаще))). Коты прекрасные, к лоткам приучились, едят все, вазоны почти не уничтожают (когда летают по стенам - то могут перевернуть), когти точат об пень, который мы взяли с хутора, это вообще надо видеть, кошки давно выше пня, но точат только там, на диваны не претендуют.
С приходом весны мы стали вывозить Мышку и Хижку на хутор, чтобы вспомнили все. Ха, эти котяры отказывались вспоминать, всем своим видом показывая, что они комнатные, декоративные, и сейчас потеряют сознание от пространства. На какой-то третий раз стали делать вылазки из тайника в дровах, жались к нам (мы обрабатываем грядки, сеем овощи). Ну не чудачки? Выбора у них нет, скоро переедем на лето, у них будет своя хорошая будка и огромный мир.

А,  и главное: никто уже их никому не отдаст!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *