Майстер-клас по кронуванню дерева. Продовження

кронування дереваПочаток тут.

Після отих всіх приготувань почалося найголовніше.

Гострим садовим спеціальним ножем (ага, тепер маю ідею подарунка чоловікові) робиться надріз вертикально по стовбуру на глибину (товщину) кори:
кронування дерева

Далі треба зробити місце для живця, це зручно робиться зворотною стороною ножа – кісточкою. Вона була пластикова, хоча буває і з металу. Але повинна бути негострою, бо її завдання – відділити кору, не порізавши її всередині.

щеплення за кору

Після цього вправно готувався вибраний живець (вибрали ми для цієї аличі сливу і 3 сорти аличі), де треба було лишити 3 бруньки, відрізати верхівку прямим зрізом а знизу зробити довгий косий зріз з однієї сторони і манюнький з іншої. На фото – той менший, на жаль, довший не вдалося якісно сфотографувати.

щеплення за кору

Довгим зрізом впритул до деревини живець вставлявся замість кісточки ножа, але не до кінця; ці 5 мм називаються «дзеркало» - саме з його країв в майбутньому буде наростати кора для нашого пенька. Усі голі місця без кори треба затерти садовим варом: «дзеркало», верхівку живця і в кінці роботи – сам зріз стовбура, тобто пеньок.

щеплення за кору щеплення за кору

Наприкінці майстер-класу була обмотка агроволокном по колу стовбура, натягуючи стрічку, щоб дужче прилягали живці та кора.

щеплення за кору

Отака вражаюча штука у нас тепер є (забула сказати, що цей спосіб щеплення називається копуліровка за кору). Будемо спостерігати.

Наступним ми взяли маленьку яблуньку-сіянець, на якій Феодор показав покращену копуліровку (ще вона називається «з язичком», англійська). На ній, доречі, був прищеплений живець, але не прижився, і ми навіть почули – чому.

щеплення за кору щеплення дерев

У нас не співпали краї кори живця і підвою, а також не треба було мастити садовим варом стики, бо він може (і так сталося) потрапити всередину і унеможливити контакт.

Фоторепортажу, на жаль, не буде, не так докладно фотографувала, та і кадри були більше в макро, а для них потрібна статика а не динаміка. Робота була ювелірна, а оце її результат:

щеплення дерев

Прапорці – то тимчасові етикетки з назвами сортів, обмотка – з такого спеціального матеріалу, який потім розкладається, тобто не треба буде знімати його окремо.

Пізніше почитаю про вибрані сорти, опишу їх. Ми ще ж окремих живців набрали, будемо самостійно щеплювати, втілювати науку в життя.

Отже, перший день весни у нас проведений дуже оптимістично і символічно, дякую Феодору за допомогу і науку!

------------------

Начало здесь.

После этих всех приготовлений началось самое главное. Острым садовым специальным ножом (ага, теперь есть идея подарка мужу) делается надрез вертикально по стволу на глубину (толщину) коры.

Далее следует сделать место для живца, это удобно делается обратной стороной ножа - косточкой. Она была пластиковая, хотя бывает и из металла. Но должна быть неострой, потому что ее задача - отделить кору, Не порезав ее внутри.

После этого ловко готовился выбранный черенок (мы выбрали для этой алычи сливу и 3 сорта алычи), где надо было оставить 3 почки, отрезать верхушку прямым срезом а снизу сделать длинный косой срез с одной стороны и малюсенький с другой.

Длинным срезом вплотную к древесине черенок вставлялся вместо косточки ножа, но не до конца; эти 5 мм называются «зеркало» - именно с его краев в будущем будет нарастать кора для нашего пенька. Все голые места без коры нужно затереть садовым варом: «зеркало», верхушку черенка и в конце работы - сам срез ствола, то есть пенёк.

В конце мастер-класса была обмотка агроволокном по окружности ствола, натягивая ленту, чтобы больше прилегали черенки и кора.

Такая впечатляющая штука у нас теперь есть (забыла сказать, что этот способ прививки называется копулировка за кору). Будем наблюдать.

Следующим мы взяли маленькую яблоньку-сеянец, на которой Феодор показал улучшенную копулировку (еще она называется «с язычком», английской). На ней, кстати, был привит черенок, но не прижился, и мы даже услышали - почему.

У нас не совпали края коры черенка и подвоя, а также не надо было мазать садовым варом стыки, потому что он может (и так случилось) попасть внутрь и исключить контакт.

Фоторепортажа, к сожалению, не будет, так подробно не фотографировала, да и кадры были больше в макро, а для них нужна статика а не динамика. Работа была ювелирная, ее результат на фото выше.

Флажки - это временные этикетки с названиями сортов, обмотка - из такого специального материала, который затем разлагается, то есть не нужно будет снимать его отдельно.

Позже почитаю о выбранных сортах, опишу их. Мы ведь еще отдельных черенков набрали, будем самостоятельно прививать, воплощать науку в жизнь.

Итак, первый день весны у нас проведен очень оптимистично и символически, спасибо Феодору за помощь и науку!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *