Київ червневий: музей води, еко-фест і експериментаніум

еко-фестивальПопередня розповідь.

Прийшов таки той день, коли треба було пакувати речі. Ох, з тими речами – то така морока. Я не маю великої валізи для подорожей досі, напакувала все у різні сумки, з дому їхали з 9-ма, уявляєте! Ну, тут пораховані і дитячі рюкзаки, правда. Тобто я собі сказала, що маємо 9 сумок. Виходили з потягу – а їх 8! Я і верталася, і намагалася зрозуміти, чого мені не вистачає… Ні, все в порядку. Так досі загадка не розкрита. Якусь частину вантажу становили подарунки, тому я радісно думала, що додому поїдемо з полегшення. Ага.  Ті ж 8, на вокзалі додалася 9-та)))). Так от, попакували ми речі і попрощавшись поїхали на автовокзал здати їх у камеру схову. І скажу я вам, що найщасливіший момент усієї відпустки був тоді, коли я здихалася тих торб! Бо йшла я після цього з умовно-дамською сумкою і розуміла, яке прекрасне життя, коли тобі легко! Все, хочу валізу на колесах!

Так от, після автовокзалу ми поїхали в музей води. І о, чудо! Там немає черги, стоїть людей з 10, а запускають екскурсії групами по 15 чоловік, тому ми вже за хвилину були всередині. В перших словах екскурсовод пояснила, що насправді ми прийшли не в музей води, а в Водно-інформаційний центр . Сама дівчина текст чеканила завчено, але це не критика, просто на фоні директора, з яким я познайомилась раніше, трошки програвала. Нам розповіли багато цікавостей, і як зародилась вода, і скільки ми витрачаємо її за добу (страшні цифри: 200-300 л на одну людину!), і як вона очищується.

музей води

В екскурсію включені розваги, нам дали лопатки, щоб ми рили річку, потім був атракціон з мильних бульбашок, ще ми загадували бажання золотим рибкам… Тобто цікаво і по інформації, і по емоціям. Тепер у мене є одна ідейка, але я ще її обдумаю.

музей води

музей води

музей води

Наступним пунктом нашого дня був еко-фестиваль на Нивках. Так і називався, оголошення знайшла у фейсбук. Ще так чудово співпало, що саме там живе Ірина, і ми домовилися зустрітися. Їхали довго, потім ще довше блукали і шукали той фестиваль, вже почали падати духом (побурчу: можна було в оголошенні трішки точніше написати, бо парк великий, а потрібне місце виявилося взагалі на краю біля траси і біля станції метро Берестейська, а не Нивки, як логічно б подумали гості столиці). Але бінго! Він перед нами.

Про сам захід читайте на фото:

еко-фестиваль

Стає зрозуміло, що то наша тема, а особливо синова, про це навіть якось треба докладніше написати, що у нас вдома відбувається)))).

В програмі були розваги,

еко-фестиваль

еко-фестиваль

еко-фестиваль

буфетики з еко-їжею (ми купували лаваш із пророщеними зернятками, а ще поглядали на кокос, але 80 грн – то занадто), лекції на сцені, вікторина для дітей, мої обидва відповідали і отримали чудові призи з вторинної сировини, всі у захваті:

еко-фестиваль

еко-фестиваль

еко-фестиваль

Багато розповідалося про електромобілі – мрія мого сина:

еко-фестиваль

На сцені були ведучі 1+1, я їх не знаю, правда)))). Ще обіцяли якихось зірок, але я не помітила, може вони були на початку.

Також в оголошенні був заявлений дрес-код – щось зелене. Так що нам за це навіть дали подарунки: seed bomb.

еко-фестиваль

З Іриною і її діткам поспілкувалися мало, діти вимагали уваги, та і я від спеки і ходіння вже почала втомлюватися. А ще нас чекав експериментаніум – обов’язковий пункт сина, хоча ми вже були там колись. І ми поїхали.

Там зустрілися з Надею і Даньою, всі веселилися і допитливо шарпали експонати, а я здебільшого сиділа, ще й взуття норовила скинути, ноги просили відпочинку.

експериментаніум

Наостанок повечеряли на Контрактовій, пройшлися біля Сагайдачного… Ще нам дорогу до метро показала чарівна дівчина, яка після питання, звідки ми, сказала, що вона з Донецька і вже рік не була вдома. Добре, що я була в окулярах, так щось зрадливо закліпали очі…

Біля автовокзалу відвідали магазин нашого пана президента (от звідки ті діти все знають, син спитав, чи продав вже він його), вітрина дуже гарна, будиночок з ляльками, які рухаються. Купили трошки солодощів на подарунки, сіли зі своїми баулами в автобус і майже відразу заснули до самого ранку, до самого дому.

Заключне слово попереду.

-------------------------------

Предыдущий рассказ.

Наступил день, когда надо было паковать вещи. Ох, с теми вещами - это такая кутерьма. У нас нет большого чемодана для путешествий до сих пор, напаковали все в разные сумки, из дома ехали с 9-ю, представляете! Ну, здесь учтены и детские рюкзаки, правда. То есть я себе сказала, что у нас 9 сумок. Выходили из поезда - а их 8! Я и возвращалась, и пыталась понять, чего мне не хватает ... Нет, все в порядке. Так до сих пор загадка не раскрыта. Какую-то часть груза составляли подарки, поэтому я радостно думала, что домой поедем с облегчением. Ага. Те же 8, на вокзале добавилась 9-я)))). Так вот, собрали мы вещи и попрощавшись поехали на автовокзал сдать их в камеру хранения. И скажу вам, что самый счастливый момент всего отпуска был тогда, когда я избавилась от тех сумок! И шла я после этого с условно-дамской сумкой и понимала, как прекрасна жизнь, когда тебе легко! Все, хочу чемодан на колесах!

Так вот, после автовокзала мы поехали в музей воды. И о, чудо! Там нет очереди, стоит человек 10, а запускают экскурсии группами по 15 человек, поэтому мы уже через минуту были внутри. В первых словах экскурсовод объяснила, что на самом деле мы пришли не в музей воды, а в Водно-информационный центр. Сама девушка текст чеканила заучено, но это не критика, просто на фоне директора, с которым я познакомилась раньше, она немножко проигрывала. Нам рассказали много интересного, и как зародилась вода, и сколько мы тратим ее в сутки (страшные цифры: 200-300 л на одного человека!), и как она очищается.

В экскурсию включены развлечения, нам дали лопатки, чтобы мы рыли реку, затем был аттракцион из мыльных пузырей, еще мы загадывали желание золотым рыбкам ... То есть интересно и по информации, и по эмоциям. Теперь у меня есть одна идейка, но я еще ее обдумаю.

Следующим пунктом нашего дня был эко-фестиваль на Нивках. Так и назывался, объявления нашла в фейсбук. Еще так прекрасно совпало, что именно там живет Ирина, и мы договорились встретиться. Ехали долго, потом еще дольше блуждали и искали тот фестиваль, уже начали падать духом (поворчу: можно было в объявлении немного точнее написать, потому что парк большой, а нужное место оказалось вообще на краю возле трассы и возле станции метро Берестейская, а не Нивки, как логично бы подумали гости столицы). Но бинго! Он перед нами.

О самом мероприятии читайте на фото. Становится понятно, что это наша тема, особенно сыновья, об этом даже как-то надо подробнее написать, что у нас дома происходит)))).

В программе были развлечения, буфетики с эко-едой (мы покупали лаваш с пророщенными зернами, а еще смотрели на кокос, но 80 грн - это слишком), лекции на сцене, викторина для детей, мои оба отвечали и получили замечательные призы из вторичного сырья, все в восторге.

Много рассказывалось об электромобилях - мечта моего сына. На сцене были ведущие 1 + 1, я их не знаю, правда)))). Еще обещали каких-то звезд, но я не заметила, может они были в начале.

Также в объявлении был заявлен дресс-код - что-то зеленое. Так что нам за это даже дали подарки: seed bomb.

С Ириной и ее детям пообщались мало, дети требовали внимания, да и я от жары и хождения уже начала уставать. А еще нас ждал експериментаниум - обязательный пункт сына, хотя мы уже были там прежде. И мы поехали.

Там встретились с Надей и Даней, все веселились и пытливо трепали экспонаты, а я в основном сидела, еще и обувь норовила сбросить, ноги просили отдыха.

Напоследок поужинали на Контрактовой, прошлись возле Сагайдачного ... Еще нам дорогу к метро показала очаровательная девушка, которая после вопроса, откуда мы, сказала, что она из Донецка и уже год не была дома. Хорошо, что я была в очках, так что-то предательски замигали глаза ...

У автовокзала посетили магазин нашего пана президента (вот откуда те дети все знают, сын спросил, продал уже он его), витрина очень хорошая, домик с куклами, которые двигаются. Купили немного сладостей на подарки, сели со своими баулами в автобус и почти сразу заснули до утра, до самого дома.

Заключительное слово впереди.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *