Карамельна майстерня у Львові

карамельна майстерняУ нашу крайню поїздку до Львову ми відвідали цікавезне місце – карамельну майстерню. Мене вона привабила трьома речами: шикарним декором, можливістю подивитися процес виготовлення карамельок (безкоштовно і в любий час) і милими моєму серцю натуральними складниками (ну, крім цукру, але тут вже нікуди не подінешся), а саме – барвниками. Працівники карамельної майстерні охоче відповідають на запитання, розповідають цікавинки. Від них дізналась, що барвниками вони мають: хлорофіл (наприклад сік шпинату), куркуму, сік буряка, кислоту якоїсь кактусової комашки (як аналог мурашиної кислоти), тощо. Потрапити на повний процес приготування я хотіла ще з літа, коли вперше про них дізналась, тому в цей раз ми навіть перенесли рейс додому, аби все побачити.

Початок: зварений карамельний сироп з каструлі (баняк – кажуть у Львові) вилили на спеціальний гранітний стіл, розділили на дві частини. В одну додали сік шпинату і куркуму – для не просто зеленого, а яскраво-зеленого кольору.

карамельна майстернякарамельна майстерня

А далі йде дуже цікава дія: перетворення звичайної карамельної маси в перлинну і далі в білосніжну, як крем! Якби не бачила своїми очима – не повірила б ніколи! А робиться це так: карамельну масу бере гарний сильний чоловік (а, там всі карамель-мужчини таки накачані, милі оку) і вішає на великий гак на стіні.

карамельна майстерняІ постійно стягує вниз і знов вішає, так та маса ніби міситься, у ній утворюються мільйони повітряних бульбашок, що поступово робить карамель перламутровою. Якщо ще довше її так шарпати (хлопці змінювали один одного, бо це таки важкувато, там кілька кілограмів карамелі) – вона стає отака казкова:

карамельна майстерня

Ням-ням, так?

Потім вже йде мистецтво ліплення. На цей раз хлопці робили карамель з написом всередині (наприкінці побачите - який). Оці брусочки з торця кожен мав у собі певну букву.

карамельна майстерня

Усі брусочки обернули у білу масу, потім у зелену…

карамельна майстерня карамельна майстерня

Така паляниця вийшла! Її трошки покачали (фото нечіткі, бо постійно в русі) і почали розтягувати в тоненьку трубочку. Нарізали хмизу, і ми вже бачимо напис! Це «lviv», бачите?!

карамельна майстерня карамельна майстерня

Нашинкували шпателем з хмизу кавалочків у тарілочку

карамельна майстерня карамельна майстерня

і що? – винесли в народ, тобто пригощали всіх нас! Ще тепленька була, натурально! Ну, то можете уявити радість усіх глядачів і моє бажання прийти сюди і подивитися процес. Він того таки вартий!

Ще хочу згадати, що манюньке приміщення майстерні гарно здекороване, на стінах висять панно,

карамельна майстерня

у вітрині – ціле карамельне містечко з замком, залізницею, тваринками.

карамельна майстерня

Вони насправді зроблені майстром-склодувом, бо допускаю, що такий дорогий і цінний витвір мистецтва з карамелі не витримав би довгого існування, а скло схоже на карамель, тому вийшли з ситуації так. І це гарно!

Ціни на карамель цілком доступні (ми пам’ятаємо, що то ручна робота і еко-складники), торбинка таких подібних брусочків 30 грн (вони дуже різні за кольорами, всередині малюнки шикарні: котики, фрукти, смайлики), на паличках такі «лізаки» є по 6, 12, 18 грн, серйозніші складні речі вже дорожчі. При нас ще паралельно робилася гітара

карамельна майстерня

то вона вочевидь буде недешевою. Думаю, це спецзамовлення як подарунок для музиканта))). Ще бачили запаковані вироби, там були граційні кішечки, черевички, серце з признанням у коханні…

Молодці організатори карамельної майстерні!

-----------------------------------------

В нашу крайнюю поездку во Львов мы посетили интереснющее место - карамельную мастерскую. Меня она привлекла тремя вещами: красивым декором, возможностью посмотреть процесс изготовления карамелек (бесплатно и в любое время) и милыми моему сердцу натуральными составляющими (ну, кроме сахара, но тут уж никуда не денешься), а именно - красителями. Работники карамельной мастерской охотно отвечают на вопросы, рассказывают интересное. От них узнала, что красителями у них: хлорофилл (например сок шпината), куркума, сок свеклы, кислота какой-то кактусовой букашки (как аналог муравьиной кислоты) и тому подобное. Попасть на полный процесс приготовления я хотела еще с лета, когда впервые о них узнала, поэтому в этот раз мы даже перенесли рейс домой, чтобы все увидеть.

Начало: сваренный карамельный сироп из кастрюли (баняк - говорят во Львове) вылили на специальный гранитный стол, разделили на две части. В один добавили сок шпината и куркуму - для не просто зеленого, а ярко-зеленого цвета.

А дальше идет очень интересная действие преобразования обычной карамельной массы в перламутровую и далее в белоснежную, как крем! Если бы не видела своими глазами - не поверила бы никогда! А делается это так: карамельную массу берет сильный мужчина (а там все карамель-мужчины же накачанные, милые глазу) и вешает на большой крюк на стене. И постоянно стягивает вниз и вновь вешает, так маса как будто месится, в ней образуются миллионы воздушных пузырьков, что постепенно делает карамель перламутровой. Если еще дольше ее так дергать (ребята меняли друг друга, потому что это же трудновато, там несколько килограммов карамели) - она становится такая сказочная. Ням-ням, да?

Потом уже идет искусство лепки. На этот раз ребята делали карамель с надписью внутри (в конце увидите - какой). Эти брусочки с торца каждого содержат в себе определенную букву.

Все брусочки обернули в белую массу, затем в зеленую ... Такая паляница получилась! Ее немного покачали (фото нечеткие, потому что постоянно в движении) и начали растягивать в тоненькую трубочку. Нарезали хвороста, и мы уже видим надпись! Это «lviv», видите ?!

Нашинковали шпателем из хвороста кусочки в тарелочку и что? - вынесли в народ, то есть угощали всех нас! Еще тепленькая была, натурально! Ну, так что можете представить радость всех зрителей и мое желание прийти сюда, чтобы посмотреть процесс. Он того стоит!

Еще хочу упомянуть, что маленькое помещение мастерской хорошо задекорированное, на стенах висят панно, в витрине - целый карамельный городок с замком, железной дорогой, животными.

Они на самом деле сделаны мастером-стеклодувом, потому что допускаю, что такое дорогое и ценное произведение искусства из карамели не выдержало бы долгого существования, а стекло похоже на карамель, поэтому вышли из ситуации так. И это хорошо!

Цены на карамель вполне доступны (мы помним, что это ручная работа и эко-составляющие), мешочек таких подобных брусочков 30 грн (они очень разные по цветам, внутри рисунки шикарные: котики, фрукты, смайлики), на палочках такие «лизаки »есть по 6, 12, 18 грн, серьезные сложные вещи уже дороже. При нас еще параллельно делалась гитара, то она явно будет недешевой. Думаю, это спецзаказ как подарок для музыканта))). Еще видели упакованные изделия, там были грациозные кошечки, туфли, сердце с признанием в любви ...

Молодцы организаторы карамельной мастерской!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *