І знов я про тополі

тополяХто не читав – отут я писала про свою. А ще у мене вікна міської квартири виходять на шкільний стадіон. І вид з вікна мені подобався, бо і стадіон майже завжди зелений, і церква нова, і захід сонця такий різний… А ще півколом по краю стадіону росли тополі. Височезні такі вже. І закривали мені все негарне і смердюче, а саме джерело «здоров’я» - харчокомбінат, який зараз називається якось майже поетично, щось типу «імперія жирів», чи що… Коротше, там з олії роблять несправжнє масло. Смердиииить!.. Добре, що вітри переважно не в наш бік, то ми той запах чуємо лише тоді, коли йдемо (біжимо, щоб не нюхати) з іншого боку підприємства. Так от, труби від того комбінату високі, але тополі вищі. Отакі:

тополя

І це щонайменше тішило око.

І от одного дня раптом понаїхало машин, кранів і людей з бензопилою, і за півдня позпилювали і тополі, і вишні їм чогось там мішали (а цвіли гарно щовесни такою мереживною лінією, і тінь жарким літом була в тему дітям). Полишили щось кілька акацій і осик, видно вказівка була – ліквідувати тополі як загрозу повалення вітром.

Початок процесу на першому фото. А тут уже тополь нема:

тополя

То був січень. Я подумала, що почекаю до осені, якщо все так і лишать – то спробую запитати дозволу і посадити там дерева нові. Ну, ясно, що нам вони вже не закриють труби та дахи тих приміщень, але все одно хай буде. І от сьогодні дивлюся і очам своїм не вірю: садять!

тополя

Щось дуже манюньке, і здається огорожі не зробили (поки?), але ж деревця!  Буду спостерігати далі.

-------------------------

Кто не читал - тут я писала о своей. А еще у меня окна городской квартиры выходят на школьный стадион. И вид из окна мне нравился, потому что и стадион почти всегда зеленый, и церковь новая, и закат такой разный ... А еще полукругом по краю стадиона росли тополя. Высокие такие уже. И закрывали мне все некрасивое и вонючее, а именно источник «здоровья» - пищекомбинат, который сейчас называется то почти поэтически, что-то типа «империя жиров», что ли ... Короче, там из подсолнечного масла делают фальшивое сливочное. Воняяяяет! .. Хорошо, что ветра преимущественно не в нашу сторону, то мы этот запах слышим только тогда, когда идем (бежим, чтобы не нюхать) с другой стороны предприятия. Так вот, трубы от того комбината высокие, но тополя выше. И это как минимум радовало глаз.

И вот однажды вдруг понаехало машин, кранов и людей с бензопилой, и за полдня спилили и тополя, и вишни им чего-то там мешали (а цвели хорошо весной такой кружевной линией, и тень жарким летом была в тему детям). Оставили только несколько акаций и осин, видно указание было - ликвидировать тополя как угрозу свержения ветром.

На первом фото - начало процесс, на последнем - уже тополей нет.

Это был январь. Я подумала, что подожду до осени, если все так и оставят - то попробую спросить разрешения и посадить там деревья новые. Ну, ясно, что нам они уже не закроют трубы и крыши тех помещений, но все равно пусть будет. И вот сегодня смотрю и глазам своим не верю: сажают! Что-то очень малюсенькое, и кажется ограждения не сделали (пока?), но деревца! Буду наблюдать дальше.

One thought on “І знов я про тополі

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *