Грандіозна велоподорож у Польщу

фестиваль добросусідстваВ цій пафосній назві усе – чиста правда))))). По-перше, грандіозність її у тому, що ми проїхали 46 км! Та ще й по бездоріжжю (ну, 40 по бездоріжжю, якщо вже чесно, ті 6 – то була мрія, а не дорога). По-друге, ми давно мріяли про саме ВЕЛОподорож, в попередні вихідні робили пробні виїзди кілометрів по 10, то просто покататися лісовими стежками, то купатися на Бездонку…

велоподорож

 

Бездонка

І по-третє, нам підвернулася нагода трошки торкнутися мрії здійснити подорож по Європі (якось я почитала один художній звіт про таку подорож двох хлопців з Києва, розповіла дітям і все, з голови то ні в кого не виходить), бо ми живемо дуже близько до кордону (якщо навпрошки – то взагалі кілометрів зо 5 буде), а за 20 км раз у рік в серпні відбувається фестиваль добросусідства, коли приїздять туди митники з прикордонниками, ставлять понтонний міст, і поляки з українцями ходять пішки один до одного, влаштовують ярмарки, концерти, різні спортивні заходи… Тої Європи у нас вийшло щось кілометрів 6-7, але я вам скажу – які там дороги! Маммамія, то ж пісня! І то просте село, невеличке…  Але все по порядку.

Виїхали з дому, по трасі вирішили не їздити – боюся я. Проїхали вздовж одного нового ставка, позаздрили, що у них глина, тому ставок вийшов вдалий, а не як у нас. Насадили вже ялинок, кленів усяких, краса буде… Цікаво, може зроблять пляж для відпочиваючих… Хоча скоріш всього то буде рибальство, воно прибутковіше. Далі дорога через поля, трави навколо сухі й високі, нинішнє літо посушливе, я вже не раз жалілася. Але мусили потім виїхати на дорогу, і пиляли майже до самого кордону по пилу, і то ще б нічого, аби нас не обганяли машини.
фестиваль добросусідства

Бо тоді курява стояла стіною, що ми один одного не бачили якусь хвилину. А машин їхало немало, бо всі ж на фестиваль.

Сам фестиваль був яскравий, з ярмарком, концертом, футболом… Було чим побавитись. А у нас є документи прикордонного руху, то ж ми таки пішли до Польщі.
фестиваль добросусідства

Чемні прикордонники і митники працювали швидко, один навіть люб»язно переніс дітям ровери через міст, а на польській стороні нас пропустили без черги, певно діти на велосипедах виглядають екзотично)))). Польське село, як я вже казала, вразило дорогами, то ж ми просто каталися там.
фестиваль добросусідства

Назад повернулися біля восьмої вечора, а там нас чекали український борщ і шарлотка, зготовані моєю мамою! Ну що ще для щастя нам було треба?!!

-----------------------------------

В этом пафосном названии все - чистая правда))))). Во-первых, грандиозность ее в том, что мы проехали 46 км! Да еще и по бездорожью (ну, 40 по бездорожью, если уж честно, те 6 - это была мечта, а не дорога). Во-вторых, мы давно мечтали о большом велопутешествии, в предыдущие выходные делали пробные выезды километров по 10, то просто покататься по лесным тропинкам, то купаться на Бездонке ...

И в-третьих, нам подвернулась возможность немножко приблизиться к мечте совершить путешествие по Европе (это я почитала один художественный отчет о таком путешествии двух ребят из Киева, рассказала детям и все, из головы это ни у кого не выходит), потому что мы живем очень близко к границе (если напрямик - это вообще километров 5 будет), а в 20 км раз в год в августе проходит фестиваль добрососедства, когда приезжают туда таможенники с пограничниками, ставят понтонный мост, и поляки с украинцами ходят пешком друг к другу, устраивают ярмарки, концерты , различные спортивные мероприятия ... Той Европы у нас получилось что-то километров 6-7, но я вам скажу - там дороги! Маммамия, это песня! И то простое село, небольшое... Но все по порядку.

Выехали из дома, по трассе решили не ездить - боюсь я. Проехали вдоль одного нового пруда, позавидовали, что у них глина, поэтому пруд вышел удачный, а не как у нас. Насадили уже елок, кленов всяких, красота будет ... Интересно, может сделают пляж для отдыхающих ... Хотя скорее всего это будет рыбалка, она выгоднее. Далее дорога через поля, травы вокруг сухие и высокие, нынешнее лето засушливое, я уже не раз жаловалась. Но пришлось потом выехать на дорогу, и пилили мы почти до самой границы по пыли, и то еще бы ничего, чтобы нас не обгоняли машины. Потому что тогда пыль стояла стеной, мы друг друга не видели даже. А машин ехало немало, потому что все на фестиваль.

Сам фестиваль был яркий, с ярмаркой, концертом, футболом ... Было чем развлечься. А у нас есть документы пограничного движения, поэтому мы таки пошли в Польшу. Вежливые пограничники и таможенники работали быстро, один даже любезно перенес детям велосипеды через мост, а на польской стороне нас пропустили без очереди, вероятно дети на велосипедах выглядят экзотично)))). Польское село, как я уже говорила, поразило дорогами, мы просто катались там.

Обратно вернулись около восьми вечера, а там нас ждали украинский борщ и шарлотка, приготовленные моей мамой! Ну что еще для счастья нам надо было? !!

 

 

One thought on “Грандіозна велоподорож у Польщу

  1. На фото дорога і справді вражає! Мені було б соромно сидіти в кріслі посадовця, знаючи про таку вражаючу різницю. І знати, що люди про це знають! А може всім посадовцям (в обов`язковому порядку) роблять прививки від совісті?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *