Гінкго

Я вже показувала, що маю 2-річне гінкго – сіянець реліктового дерева. І подумалось мені, що одне – то мало. Придбала насіння, буду вирощувати знову.

Взагалі гінкго якесь супер-лікувальне, чула про нього купу історій зцілення (ліки готують з листя). На противагу ще читала, що плоди гінкго жахливо пахнуть, настільки жахливо, що важко добути з них насіння. І була порада – садити гінкго не на чільне місце, а навпаки на задвірки. Правда, це станеться аж через 20 років (початок плодоношення у нього такий) і при умові, що у вас виявиться жіночий варіант рослини, бо гінкго дводомне. Раніше від настання плодоношення визначити цей факт (хлопчик у вас чи дівчинка) неможливо. От такі справи))). Але саме я фанатію від гінкго, як і від величезної кількості інших дерев, саме тому, що це гарне і цікаве дерево. Тому воно у мене буде саме за ці заслуги.

Насіння я спочатку замочила на дві доби в воді (міняти кожні 12 годин), щоб зволожити сухі кісточки. Потім вклала в зіп-мішечок, сипнула туди перліту, який утримує вологу (ще може бути варіант – мох сфагнум) і поклала в холодильник (не морозилку!). Суть такої стратифікації – перебування насіння у вологості і прохолоді. Час витримки в холоді може бути місяц-два, все залежить від часу потрапляння насіння до рук. Я тримала місяць. Потім промила його і посіяла в кислий грунт у лотку. Прикрила мульчею, у мене це були соснові голки від новорічної гілки, яку я не викинула, а обдерла хвою саме для таких цілей. Дата посіву моїх гінкго – 24 березня. Чекаю, поливаю…

І от малеча повилазила, фото від 12 квітня:

Через 2 тижні вони вже отакі:

Традиційно якась кількість сіянців восени висаджена на постійне місце, інші відправлені на зимівлю для тесту на морозостійкість.

Передзамовлення на весну 2019.

 

 

 

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *