Дитячий англійський табір

анлійський табір для дітейЯк я згадувала ще у червні, стався у нас табір у Києві. Знайшла інформацію уже не пам’ятаю де, привабив перелік наповнення: англійська мова, історія Англії, театр, малювання, головоломки… Коротше, такий інтелігентний набір, як я і хотіла. І відразу дізнаюся про туристичний табір в Карпатах, також опис – слинки течуть. Ціни обох немалі, то вам не профспілковий табір есесеровського типу (минулого року наїлися, красно дякуємо, більше не хочемо), до таких цін новачкам ще треба звикнути морально))))). Бажано б вибрати один, але як? Вони дуже різні, і тільки обидва вкупі дають повноцінні канікули дитині. Ну, підтягнули паски. І не пошкодували, бо табори виявилися просто скарбом!

Так от, про англійський. Перший подарунок долі – жити у нас вийшло в 15-ти хвилинах пішої ходи від  табору. Це у Києві! У місті, яке проти нашого Нововолинська – ціла країна! Де витрати часу на дорогу – то шмат життя. А у нас 15 хвилин по цікавим заростям ваточника-фікуса,

дитячий англійський табір

зустрічі з дачником, що вигулює кавказьку вівчарку і шість персидських котів, огляд панорами правобережжя і Батьківщини-Матері в далині, ставочки з щокастими жабками…

Приходимо вперше, а то дача, доглянута-доглянута, газончик викошений, кущики, квіти, посадки чи то картоплі, чи помідорів у мішках, тенісний стіл і… фея у довгій сукні з широкими рукавами. «В образі» - як вона потім прокоментувала)))). Таки так. Лишаємо Мішку, самі їдемо собі.

Ага, забула відмітити, їхав Міша в табір без особливого піднесення, зі знанням, що там невідомо що, а от Київ – це відомо що, але він його майже не бачитиме. Уже ввечері першого дня його настрій був геть інакший, на моє запитання, чи сподобалося, він видихнув «ТАК!», потім вдихнув і давай розповідати! Про карту, квест, теніс, шахмати, смачний суп на вогні. В наступні дня вражень тільки збільшувалося: купання, кельти, друїди, збір трав, лицарські випробовування, презентації* колоній, аквагрим, досліди…

*Презентації – то нам було таке завдання ще до табору, вибрати якусь колонію Англії і розповісти про неї в довільній формі. Ми вибрали Канаду, Міша намалював карту, позначив на ній зонами гори, ліси, сніги, озера. Окремо з пластиліну зліпив фігурки тварин, які водяться в Канаді, і Катруся допомагала. Ще окремо був малюнок корінних жителів: ескімоса біля іглу та індійця-ірокеза біля вігваму. І ще один малюнок – прапор Канади, з якого витікала розповідь про кленовий сироп. Дуже корисно було всім, наша сім’я тепер знає багато про Канаду! Потім організатори розповідали, що Міша добре подав презентацію, що діти його слухали, задавали питання, а він не губився і відповідав. Цінний досвід!

На прощання бажаючі обмінювалися адресами і вже прямо там написали один одному листи, та ще й пером! Поїхав Міша додому з бажанням повернутися на наступний рік. Мені було цікаво почути про нього коментарі організаторів, приємно було дізнатися, що у нього високий рівень англійської (при нагоді передаю привіт «мудрим і турботливим радникам», які переживають за наш з чоловіком вибір школи для дітей, бо не в школі діло, але то таке).

Може, якби я писала цей відгук відразу по приїзді – текст був би більш емоційний. Зараз залишилися спогади з таким позитивним післясмаком, радістю, що вдало вибрали табір, з намірами і далі дивитися у цьому ж напрямку, шукаючи людей, які організовують такі події не задля галочки чи плану. Дуже вдячна Аліні, Наталі, Олені та іншим за їх роботу! Кому цікаво – пишіть, можу дати лінк на звіти про табір з подробицями і фото.

-------------------------------

Как я упоминала еще в июне, случился у нас лагерь в Киеве. Нашла информацию уже не помню где, привлек перечень наполнения: английский язык, история Англии, театр, рисование, головоломки ... Короче, такой интеллигентный набор, как я и хотела. И сразу узнаю о туристическом лагере в Карпатах, тоже описание - слюнки текут. Цены обоих немалые, это вам не профсоюзный лагерь эсэсэровського типа (в прошлом году наелись, большое спасибо, больше не хотим), к таким ценам еще нужно привыкнуть морально))))). Желательно бы выбрать один, но как? Они очень разные, и только оба вместе дают полноценные каникулы ребенку. Ну, подтянули пояса. И не пожалели, потому лагеря оказались просто сокровищем!

Так вот, об английском. Первый подарок судьбы - жить у нас получилось в 15-ти минутах ходьбы от лагеря. Это в Киеве! В городе, который против нашего Нововолынска - целая страна! Где затраты времени на дорогу - это кусок жизни. А у нас 15 минут интересных зарослей ваточника-фикуса, встречи с дачником, выгуливающим кавказскую овчарку и шесть персидских котов, обзор панорамы правобережья и Родины-Матери вдали, пруды с щекастыми лягушками ...

Приходим впервые, а это дача, ухоженная-ухоженная, газончик выкошенный, кустики, цветы, посадки то ли картофеля, то ли помидоров в мешках, теннисный стол и ... фея в длинном платье с широкими рукавами. «В образе» - как она потом прокомментировала)))). Таки да. Оставляем Мишку, сами уезжаем.

Ага, забыла отметить, ехал Миша в лагерь без особого подъема, со знанием, что там неизвестно что, а вот Киев - это известно что, но он его почти не увидит. Уже вечером первого дня его настроение было совсем иным, на мой вопрос, понравилось ли, он выдохнул «ДА!», Затем вдохнул и давай рассказывать! О карте, квесте, теннисе, шахматах, вкусном супе на огне. В последующие дни впечатлений только увеличивалось: купание, кельты, друиды, сбор трав, рыцарские испытания, презентации * колоний, аквагрим, опыты ...

*Презентации - это нам было такое задание еще до лагеря, выбрать какую-то колонию Англии и рассказать о ней в произвольной форме. Мы выбрали Канаду, Миша нарисовал карту, обозначил на ней зонами горы, леса, снега, озера. Отдельно из пластилина слепил фигурки животных, которые водятся в Канаде, и Катя помогала. Еще отдельно был рисунок коренных жителей: эскимоса у иглу и индийца-ирокеза у вигвама. И еще один рисунок - флаг Канады, из которого вытекал рассказ о кленовом сиропе. Очень полезно было всем, наша семья теперь знает много о Канаде! Затем организаторы рассказывали, что Миша хорошо подал презентацию, дети слушали, задавали вопросы, а он не терялся и отвечал. Ценный опыт!

На прощание желающие обменивались адресами и уже прямо там написали друг другу письма, да еще и пером! Поехал Миша домой с желанием вернуться на следующий год. Мне было интересно услышать о нем комментарии организаторов, приятно было узнать, что у него высокий уровень английского (при случае передаю привет «мудрым и заботливым советникам», которые переживают за наш с мужем выбор школы для детей, потому что не в школе дело, но то такое).

Может, если бы я писала этот отзыв сразу по приезду - текст был бы более эмоциональный. Сейчас остались воспоминания с таким положительным послевкусием, радостью, что удачно выбрали лагерь, с намерениями и дальше смотреть в этом же направлении, ища людей, которые организуют такие события не ради галочки или плана. Очень благодарна Алине, Наталии, Елене и другим за их работу! Кому интересно - пишите, могу дать ссылку на отчеты о лагере с подробностями и фото.

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *