Багатоквартирний ялівець

У нас перед будинком росте ялівець, колись привезений зі Світязя маленьким вазонком. Тепер він високий, вищий мене, і дуже симпатичної форми (бо вони, знаєте, бувають дуже кострубаті). Росте в такому місці, де досить жвавий рух (якщо про наш хутір можна таке сказати), і машина поблизу ставиться, і воду дощову з бочки беремо, і взагалі там місце гарне, прогулянкова зона така.

А цієї весни у нас, як і минулої, на високому грабові зайняли гніздо пара горлиць. Гніздо там давно, в ньому навіть білочка одного разу днювала, я отут показувала. А якось приїхали, заходимо на терасу, звідти випурхнула горлиця, а на шафі (у нас на вулиці шафка стоїть) – гілки! Вони там гніздо собі запланували! Ну, ми посміялись, та й все. Але потім почали помічати, що при наступних приїздах горлиця випурхувала з-під ялівця. Заглянули – а там гніздо! Досить незграбне, мушу сказати, але в колючому ялівці звити гніздо такій великій пташці (горлиці крупніші від голубів) і ще й сидіти там – це щось. Сумно те, що ми побачили яйце на землі, тобто при випурхуванні пташка скинула його ненароком… Я мусила покласти його в гніздо в рукавичках, надіючись, що по нашому від’їзду горлиця повернеться, і яйце не встигне охолонути.

Наступного дня приїхали, машину поставили далі, ходимо навшпиньки біля дерева… І бідкаємося, шкодуємо пташку. Вона, бідака, просиділа там весь день, я здаля зумом її фотографувала.

Уявіть собі, голодна, злякана… А це ще вона не знає, що скоро ми будемо тут жити… І котисьок своїх привеземо… Дуже, дуже шкода пташку, нам нереально уникати ходити у тому місці…

Як пакувались в машину – таки злякали її, вилетіла. Ну, раз таке діло – зазирнули в гніздо, чи лежить там вчорашнє яєчко. А там їх вже два!

І тут з іншої сторони випадково бачимо ще одне гніздо! На тому самому деревці! Ааааааа, це якийсь кошмар! Це гніздечко вже маленьке, встелене пухом, і там лежить три білих яєчка з рожевими плямками з тупого боку (на фото не дуже видно, це я в себе приближувала на екрані).

Гугл мені поки не прояснив ситуації, то ж нам лишилось уважно дивитись, хто там літатиме… Кортить дізнатися, хто сусід по «будинку» горлицям.

========================

У нас перед домом растет можжевельник, когда-то привезенный со Свитязя маленьким вазончиком. Теперь он высокий, выше меня, и очень симпатичной формы (они, знаете, бывают очень корявые). Растет в таком месте, где достаточно оживленное движение (если о нашем хуторе можно такое сказать), и машина вблизи ставится, и воду дождевую из бочки берем, и вообще там место хорошее, прогулочная зона такая.

А этой весной у нас, как и прошлой, на высоком грабе заняла гнездо пара горлиц. Гнездо там давно, в нем даже белочка однажды дневала, я тут показывала. А то приехали, заходим на террасу, откуда выпорхнула горлица, а на шкафу (у нас на улице шкафчик стоит) - ветви! Они там гнездо себе запланировали! Ну, мы посмеялись, и все. Но потом начали замечать, что при следующих приездах горлица выпархивала из-под можжевельника. Заглянули - а там гнездо! Достаточно неуклюжее, должна сказать, но в колючем свить гнездо такой большой птичке (горлицы крупные от голубей) и еще сидеть там - это нечто. Печально то, что мы увидели яйцо на земле, то есть при вылете птичка сбросила его нечаянно... Я должна была положить его в гнездо в перчатках, надеясь, что после нашего отъезда горлица вернется, и яйцо не успеет остыть.

На следующий день приехали, машину поставили дальше, ходим на цыпочках у дерева... И жалеем, жалеем птичку. Она, бедняга, просидела там весь день, я издали зумом ее фотографировала.  Представьте себе, голодная, испуганная... А это еще она не знает, что скоро мы будем здесь жить... И котищь своих привезем... Очень, очень жаль птичку, нам нереально избегать ходить в том месте...

Как упаковывались в машину - таки испугали ее, вылетела. Ну, раз такое дело - заглянули в гнездо, лежит ли там вчерашнее яичко. А там их уже два!

И здесь с другой стороны случайно видим еще одно гнездо! На том же деревце! Ааааааа, это какой-то кошмар! Это гнездышко уже маленькое, устлано пухом, и там лежит три белых яйца с розовыми пятнами с тупой стороны (на фото не очень видно, это я у себя приблизила на экране).

Гугл мне пока не прояснил ситуации, поэтому нам осталось внимательно смотреть, кто там летает... Хочется узнать, кто сосед по «дому» у горлиц.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *